Стаття

Отримано 08.09.2025

Доопрацьовано 03.11.2025

Прийнято 23.12.2025

Опубліковано 02.01.2026

Взято з Том 28, № 2, 2025

Сторінки 49 -59

Blyznyuk, M. (2025). Methodological aspects of improving the information and digital competence of technology teachers in general secondary education institutions. Pedagogical Sciences, 28(2), 49-59. https://doi.org/10.33989/2524-2474.2025.2.49

Методичні аспекти вдосконалення інформаційно-цифрової компетентності вчителів технологій навчального закладу загальної середньої освіти

Микола Близнюк

Метою дослідження був комплексний аналіз рівня сформованості інформаційно-цифрової компетентності вчителів технологій закладів загальної середньої освіти та обґрунтування методичних підходів до її вдосконалення. У межах дослідження було застосовано методи контент-аналізу наукових джерел, нормативно-правових актів, а також узагальнення результатів національних і міжнародних моніторингових досліджень. Було визначено ключові бар’єри, що стримують розвиток інформаційно- цифрової компетентності вчителів технологій у закладах загальної середньої освіти. Серед них – застаріла матеріально-технічна база, обмежений доступ до сучасного цифрового обладнання та ресурсів, фрагментарне і несистемне підвищення кваліфікації, а також відсутність адаптованих методик оцінювання цифрових навичок. Ці чинники ускладнюють інтеграцію цифрових технологій у навчальний процес, знижують ефективність освітніх практик і гальмують професійне зростання педагогів. Для подолання виявлених проблем запропоновано багаторівневу модель вдосконалення цифрової компетентності. На інституційному рівні вона передбачає створення цифрової стратегії закладу освіти, розвиток внутрішньої підтримки цифрових ініціатив, формування цифрової культури та забезпечення доступу до цифрових ресурсів. Індивідуальний рівень охоплює персоналізовані траєкторії професійного розвитку, врахування мотиваційних чинників, стартового рівня компетентності, доступу до ресурсів, а також впровадження менторських програм і цифрового коучингу. Методичний рівень включає системне впровадження інструментів у навчальний процес, адаптацію навчальних матеріалів до онлайн-форматів, розвиток професійних спільнот практики, формування цифрової педагогіки та підтримку інноваційних освітніх рішень. Практична значущість роботи полягає у формулюванні конкретних рекомендацій для адміністрацій закладів загальної середньої освіти, методичних служб та самих педагогів щодо створення сприятливого освітнього середовища, яке стимулює сталий розвиток цифрових навичок. Запропоновані підходи можуть бути інтегровані в програми підвищення кваліфікації, внутрішні системи оцінювання та стратегічне планування цифрової трансформації освітніх закладів 

DigCompEdu; методичні підходи; професійний розвиток; цифрова трансформація
  1. Arbook. (n.d.). Digital technologies in education: Challenges and features. Retrieved from https://arbook.info.
  2. Berezhna, T.I., & Bessarab, N.A. (2024). Formation of information-digital competence of a modern teacher of the New Ukrainian school. Problems of Modern Transformations. Series: Pedagogy and Psychology, 3. doi: 10.54929/2786-9199-2024-3-02-01.
  3. Cabero-Almenara, J., Guillén-Gámez, F.D., Ruiz-Palmero, J., & Palacios-Rodríguez, A. (2021). Digital competence of higher education professor according to DigCompEdu. Statistical research methods with ANOVA between fields of knowledge in different age ranges. Education and Information Technologies, 26(4), 4691-4708. doi: 10.1007/s10639-021-10476-5.
  4. Chung, J. (2023). Research-informed teacher education, teacher autonomy and teacher agency: The example of Finland. London Review of Education, 21(1), article number 13. doi: 10.14324/LRE.21.1.13.
  5. Diia.Osvita. (2021). Conceptual-reference framework of digital competence for pedagogical and scientific-pedagogical workers. Retrieved from https://osvita.diia.gov.ua.
  6. Diia.Osvita. (n.d.). Retrieved from https://osvita.diia.gov.ua.
  7. European Commission. (n.d.). Digital competence framework for educators (DigCompEdu). Retrieved from https://joint-research-centre.ec.europa.eu.
  8. Experience Workshop. (2025). Teacher training course: Bringing Finnish STEAM innovation to our classrooms. Retrieved from https://experienceworkshop.org.
  9. Finnish National Agency for Education. (2025). Exploring Finnish digital education. Retrieved from https://www.oph.fi.
  10. Ivaniuk, I., & Ovcharuk, O. (2022). The analysis of survey results regarding teacher’s digital competence in distance education organization. Image of the Modern Pedagogue, 1(4), 101-104. doi: 10.33272/2522-9729-2022-4(205)-101-104.
  11. Ivaniuk, I.V. (2019). Teachers’ digital competency development: Experience of Scandinavian countries. Information Technologies and Learning Tools, 72(4), 81-90. doi: 10.33407/itlt.v72i4.3081.
  12. Kiianovska, N.M., Rashevska, N.V., & Semerikov, S.O. (2018). The theoretical and methodical foundations of usage of information and communication technologies in teaching higher mathematics engineering students in universities of the United States. Theory and Methods of E-learning, 1(5). doi: 10.48550/arXiv.1809.09557.
  13. Kolomiiets, D., Brovchak, L., Shwets, O., & Babchuk, Y. (2018). Steam-projects in the design activities of pupils and students. Society. Integration. Education. Proceedings of the International Scientific Conference, 1, 248-258. doi: 10.17770/sie2018vol1.3076.
  14. Kulyk, Y., Kravchenko, L., Blyzniuk, M., Chystiakova, L., Orlova, N., & Bukhun, A. (2022). Pedagogical technologies for competent training of teachers in Ukrainian professional education. International Journal of Education and Information Technologies, 16, 29-38. doi: 10.46300/9109.2022.16.3.
  15. Lymarenko, V. (2024). Development of digital competence of teachers in higher education institutions: Prospects and challenges. Pedagogical Education: Theory and Practice, 37(2), 129-142. doi: 10.32626/2309-9763.2024-37-129-142.
  16. Meinel, C., Galbas, M., & Hagebölling, D. (2023). Digital sovereignty: Insights from Germany’s education sector. Technical Reports, 157.
  17. Morze, N.V., & Kocharian, A.B. (2023). Model of the ICT competence standard for university teachers in the context of improving education quality. Information Technologies and Learning Tools, 43(5), 27-39.
  18. Naurok. (2025). Digital literacy and critical thinking: How teachers became role models. Retrieved from https://naurok.com.ua.
  19. Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine No. 1225 “On the Approval of the Professional Standard ‘Teacher of a General Secondary Education Institution’”. (2024, August). Retrieved from https://mon.gov.ua.
  20. Ovcharuk, O.V. (Ed.). (2024). Digital competence of the New Ukrainian school teacher – 2024: Innovation for change. Kyiv: Institute for Digitalisation of Education of the NAES of Ukraine.
  21. Ponomarenko, A. (2024). The essence of digital competence of masters of professional education. Pedagogical Education, 4(61), 29-33. doi: 10.15587/2519-4984.2024.319002.
  22. Redecker, C. (2017). European framework for the digital competence of educators. Luxembourg: Publications Office of the European Union.
  23. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 988-2016 “On the Approval of the Concept for Implementing State Policy in the Reform of General Secondary Education ‘New Ukrainian School’ for the Period up to 2029”. (2016, December). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua.
  24. Sakhno, O.V. (2020). Digital competence and technologies for education: Principles and tools. The Image of a Modern Teacher, 6(195), 10-14.
  25. Samoylenko, O., Ivashev, E., & Matsko, V. (2022). Features of forming teacher digital competence in the context of modern educational challenges. Current Issues in the Humanities, 56(3), 189-194.
  26. Shpak, V.P., & Bardadym, O.V. (2022). Formation of information and digital competence of science teachers: Activity component. Higher Education in Ukraine in the Context of Integration into the European Educational Area, 90(1), 153-170. doi: 10.38014/osvita.2022.90.14.
  27. Soroko, N., & Mykhailenko, L. (2019). Teachers’ digital competence development as an important factor for the creation and support of the STEAM-based educational environment. Comparative Pedagogical Studies, 2, 47-58. doi: 10.31499/2306-5532.2.2019.186784.
  28. Spirin, O., Ivanova, S., Franchuk, N., & Kilchenko, A. (2024). Main components of digital competence of academic and scientific-pedagogical staff of higher education institutions in Ukraine. UNESCO Chair Journal Lifelong Professional Education in the XXI Century, 2(10), 91-103. doi: 10.35387/ucj.2(10).2024.0007.
  29. State Service for Education Quality of Ukraine. (2025). Report on the monitoring of the formation of teachers’ information and digital competence in Kyiv (2024/2025 academic year). Retrieved from https://sqe.gov.ua.
  30. Storonska, О., & Vorobel, М. (2023). Professional competence of a teacher under conditions of digitalization of education. Youth & Market, 10(218), 72-76. doi: 10.24919/2308-4634.2023.290462.
  31. Tkachenko, L., Kushevska, N., & Kabysh, M. (2023). Evaluating future teacher competencies in the face of contemporary global challenges: A comprehensive analysis. Futurity Education, 3(2), 105-118. doi: 10.57125/FED.2023.06.25.06.
  32. Tkachov, S., Tkachova, N., & Shcheblykina, T. (2023). Developing digital competence of future teachers in the modern digital learning space. Educational Challenges, 28(1), 149-160. doi: 10.34142/2709-7986.2023.28.1.12.
  33. Tolochko, S. (2021). Digital competence of teachers in the conditions of digitalization of educational establishments and distance learning. Bulletin of the T.H. Shevchenko National University “Chernihiv Collegium”, 13(169), 28-35. doi: 10.5281/zenodo.5077823.
  34. Tretiak, O.P. (2023). Digital competence of the modern teacher: 2023 (Searching for solutions in wartime). In Digital competence collection (pp. 168-171). Kyiv: Institute of Digitalization of Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.
  35. UID. (2021). Methodological recommendations for the formation of teachers’ information and digital competence. Retrieved from https://uied.org.ua.
  36. UNESCO. (2021). UNESCO strategy on technological innovation in education (2022-2025). Retrieved from https://unesdoc.unesco.org.
  37. UNESCO. (2023). ICT competency framework for teachers: Version 3. Retrieved from https://www.unesco.org.
  38. University of Tübingen. (n.d.). Competence centers for digital and digitally supported teaching in schools and continuing education. Retrieved from https://uni-tuebingen.de.
  39. Vdovenko, I., Vdovenko, O., & Vdovenko, S. (2023). Features of the formation of information-digital competence of a vocational training teacher. Bulletin of the T.H. Shevchenko National University “Chernihiv Collegium”, 24(180), 140-146. doi: 10.58407/visnik.232423.
  40. Zhukova, O., Nalyvaiko, O., Shvedova, Ya., & Nalyvaiko, N. (2021). Creating webquests as a tool for developing students’ digital competence. Professional Education: Methodology, Theory and Technologies, 7(2), 172-195. doi: 10.13140/RG.2.2.11522.96965.

https://doi.org/10.33989/2524-2474.2025.2.49