Взято з Том 21, № 2, 2018
Сторінки 78 -82
Отримано 06.05.2019
Доопрацьовано 30.09.2018
Прийнято 29.11.2018
Взято з Том 21, № 2, 2018
Сторінки 78 -82
Анотація
Проаналізовано ступінь і основні тенденції в розробці досліджуваної проблеми (імперський етап, до 1917 р., тенденції – філософсько-педагогічні, історико-виховні; радянський етап, 1917 – 1990 рр., тенденції – історико-оповідальні, суто наукові, науково-методичні; пострадянський етап, 1991 р. – початок XXI ст., тенденції – методологічно-теоретичні, історико-педагогічні, загальнодидактичні). Визначено соціально-економічні чинники та організаційно-педагогічні передумови генезису ідеї політехнічної освіти; досліджено її законодавчо-нормативне поле. Обґрунтовано та охарактеризовано поетапний процес реалізації ідеї політехнічної освіти в національній шкільній освіті ХХ століття, який характеризується регулярністю, концептуальною варіативністю, суперечливістю, нестабільністю, періодичністю підйому та спаду. Встановлено послідовні етапи: I (1901-1918) – пошуково-емпіричний (ліквідація політехнічної неписьменності як передумова соціально-економічного розвитку); II (1919-1933) – експериментально-інноваційний (політехнізація школи у зв'язку з впровадженням обов'язкової початкової освіти); III (1934-1957) – теоретично-аналітичний (політехнічна підготовка учнів у період впровадження обов'язкової 7-річної освіти); IV (1958-1983) – професійно-виробничий (специфічна галузева та практична орієнтація політехнізму на етапі переходу до обов'язкової середньої освіти); ; V (1984-1999) – економічно-реформістський (модифікація ідеї політехнічної освіти в контексті модернізації загальної середньої освіти на основі ринкової моделі, зміщення акценту на освітню роботу учнів). Виявлено закономірності, суперечності та провідні тенденції в процесі реалізації ідеї політехнічної освіти. Її специфіка характеризується збереженням трудових традицій (1901-1918); проведенням індустріалізації та агронізації (1919-1933); наукову фундаменталізацію та виділення політехнічних основ шкільних предметів (1934-1957); професійну спрямованість та механізацію (1958-1983); автоматизацію та прагнення до інтелектуалізації праці (1984-1999). Визначено етапи (початковий, достатній, високий та просунутий) та умови процесу реалізації ідеї політехнічної освіти; актуалізовано прогресивні досягнення політехнізму XX століття в сучасних умовах (педагогічно доцільне використання політехнічного індивідуального та соціально орієнтованого потенціалу всіх предметів середньої школи, особливо загальнотехнічних предметів, різних видів праці, класних та позакласних заходів; налагодження тісної співпраці школи та виробництва на засадах добровільності та державної підтримки; залучення учнів до реальних соціальних і трудових відносин, відносин бухгалтерського обліку витрат; спільні зусилля школи, сім'ї та громадськості у трудовому вихованні та навчанні учнів тощо)
Ключові слова:
політехнічна освіта ідея, процес, реалізація, теорія, практика, шкільна освіта, особистість, навчання, освіта, трудова діяльність, виробництво