Стаття

Отримано 22.12.2025

Доопрацьовано 04.04.2026

Прийнято 05.05.2026

Опубліковано 28.05.2026

Взято з Том 29, № 1, 2026

Сторінки 66 -78

Holubytska, N., & Baida, L. (2026). Readiness of students in artistic specialities for interpretative activities in the process of vocal and choral training. Pedagogical Sciences, 29(1), 66-78. https://doi.org/10.33989/2524-2474.2026.1.66

Готовність студентів мистецьких спеціальностей до інтерпретаційної діяльності у процесі вокально-хорового навчання

Надія Голубицька Людмила Байда

Мета дослідження полягала у визначенні особливостей формування готовності студентів мистецьких спеціальностей до інтерпретаційної діяльності у процесі вокально-хорового навчання. Методологія дослідження ґрунтувалася на педагогічному експерименті за участю 72 студентів ІІ-IV курсів Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, поділених на контрольну та експериментальну групи. Оцінювання здійснювали п’ять експертів за 10-бальною шкалою на основі семи практичних завдань, що перевіряли технічні, аналітичні, виконавські та рефлексивні вміння студентів. Результати дослідження показали, що на констатувальному етапі контрольна та експериментальна групи мали зіставні вихідні показники: різниця між середніми балами за всіма практичними завданнями не перевищувала 0,1-0,2 бала. Було виявлено залежність студентів від зовнішньої виконавської моделі, недостатню інтеграцію аналізу партитури з практичним виконанням та труднощі з аргументацією власних інтерпретаційних рішень. Після впровадження системи інтерпретаційно орієнтованих завдань в експериментальній групі було зафіксовано вищий приріст показників порівняно з контрольною групою. Найбільше зростання спостерігалося в обґрунтуванні виконавського рішення та рефлексивному коментарі після виконання – по 3,1 бала; у варіативному виконанні фрагмента – 2,9 бала; в аналізі партитурного фрагмента й порівнянні виконавських версій  – по 2,6 бала. У контрольній групі приріст залишався помірним і становив 0,6-0,7 бала, тоді як в експериментальній групі він коливався від 2,1 до 3,1 бала. Отримані результати підтвердили, що інтерпретаційний аналіз партитури, порівняння виконавських версій, варіативне виконання, колективне обговорення, робота в малих ансамблевих групах і рефлексивний аналіз після виконання сприяли розвитку інтерпретаційної самостійності студентів, аналітичного обґрунтування виконавських рішень та ансамблевої координації. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання розроблених рекомендацій для організації вокально-хорової підготовки студентів мистецьких спеціальностей у закладах вищої освіти 

художня виразність; ансамблева взаємодія; фразування; рефлексивний коментар; динамічна гнучкість
  1. Almén, B. (2008). A theory of musical narrative. Bloomington: Indiana University Press.
  2. Asmus, E.P. (2021). Motivation in music teaching and learning. Visions of Research in Music Education, 16, article number 31.
  3. Batovska, O., Byelik-Zolotaryova, N., & Ivanova, J. (2023). Modern global trends in the development of choral performance. Studia Universitatis Babes-Bolyai Musica, 68(2), 235-256. doi: 10.24193/subbmusica.2023.2.17.
  4. Batovska, O., Grebenuk, N., Byelik-Zolotaryova, N., Ivanova, Y., Sukhomlinova, T., & Kaushnian, I. (2022). Traditions and innovations in contemporary vocal and choral art. Studia Universitatis Babes-Bolyai Musica, 67(2), 73-98. doi: 10.24193/subbmusica.2022.spiss2.06.
  5. Bertrand, M. (2022). Vocal pedagogy in the choral rehearsal: A multiple case study. (Master’s thesis, Western Illinois University, Macomb, United States).
  6. Boylan, D.A. (2024). High school choir teachers’ perceptions of music education students’ undergraduate college readiness characteristics. (Doctoral dissertation, Wilkes University, Wilkes-Barre, United States).
  7. Changhao, H. (2020). Pedagogical conditions of vocal and choral training of students of faculties of arts of pedagogical universities. Paradigm of Knowledge, 6(44). doi: 10.26886/2520-7474.6(44)2020.14.
  8. Dai, Y. (2024). Integration of vocal technique and artistic expression in vocal art performances. Frontiers in Art Research, 6(2), 7-11. doi: 10.25236/FAR.2024.060202.
  9. Dixon, C. (2025). Perceptions of choral diction curricula. Hattiesburg: University of Southern Mississippi.
  10. Guanjing, Y., Shijie, H., Zhihuan, Z., Yaqi, Z., & Yuchen, L. (2024). The semantic nature of opera vocal performance interpretation: Historical genesis and musical stylistic means. Education, Technology and Society Notebooks, 17(4), 268-277. doi: 10.14571/brajets.v17.nse4.268-277.
  11. Jansson, D., & Balsnes, A.H. (2021). Choral conducting education: The lifelong entanglement of competence, identity and meaning. Research Studies in Music Education, 43(3), 347-365. doi: 10.1177/1321103X19863184.
  12. Jiang, H., & Wu, W. (2025). How embodied cognition affects vocal performance: An integrative review. Journal of Voice. doi: 10.1016/j.jvoice.2025.11.005.
  13. Jingyi, H. (2022). Pedagogical conditions for the formation of future musical art teachers’ artistic-projective experience. Pedagogical Sciences: Theory, History, Innovative Technologies, 9-10(123-124), 427-437. doi: 10.24139/2312-5993/09-10.2022/427-437.
  14. Li, W., Mazlan, C.A.N., & Safian, A.R. (2026). 21st-century skills in vocal pedagogy: A scoping review. Frontiers in Education, 11, article number 1744952. doi: 10.3389/feduc.2026.1744952.
  15. Loftin, C.S. (2023). Visual and vocal expression in traditional choirs: An explanatory-sequential, mixed-methods design. Auburn: Auburn University.
  16. Martin, Z.A. (2023). Choral pedagogical tools and vocal exercises: A practical guide to teaching Handel's Messiah. Choral Journal, 64(3), 22-36.
  17. Mengze, L. (2025). The state of readiness of art faculties students for independent interpretation of vocal works. Paradigm of Knowledge, 1(65). doi: 10.26886/2520-7474.1(65)2025.3.
  18. Nelson, R. (2022). Practice as research in the arts (and beyond): Principles, processes, contexts, achievements. Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-030-90542-2.
  19. Nethsinghe, R., Godwin, L., & Edwards, A. (2025). Strengthening arts education through partnerships with expert arts practitioners: A literature review. Journal of Research in Music, 3(2), 59-85. doi: 10.4038/jrm.v3i2.52.
  20. Ngobeni, N.C. (2024). Exploring the connection of passion and motivation in higher education singing and choral training in music performance education. e-Bangi: Journal of Social Sciences & Humanities, 21(2), 128-138. doi: 10.17576/ebangi.2024.2102.12.
  21. Oleksiuk, O.M. (2025). Vocal and choral art in the development of professional experience of students of music specialties. Modern Searches in the Space of Art, 3(10), 153-160. doi: 10.24195/artstudies.2025-3.20.
  22. Quist, A. (2021). Pedagogy of choral sound and spirit. The Choral Journal, 61(7), 13-21.
  23. Siljamäki, E. (2022). Free improvisation in choral settings: An ecological perspective. Research Studies in Music Education, 44(1), 234-256. doi: 10.1177/1321103X20985314.
  24. Stewart, R.D. (2021). Reflections on the choral rehearsal cycle: An approach to professional practice. Brisbane: Griffith University.
  25. Vasylevska-Skupa, L., Belinska, T., Kushnir, K., Sidorova, I., & Ostapchuk, L. (2022). Formation of mastery of artistic and pedagogical communication of future teachers of music in the process of vocal and choral activities. Modern Science, 1, 72-81.
  26. Woody, R.H. (2021). Music education students’ intrinsic and extrinsic motivation: A quantsitative analysis of personal narratives. Psychology of Music, 49(5), 1321-1343. doi: 10.1177/0305735620944224.
  27. World Medical Association (2013). World Medical Association Declaration of Helsinki: Ethical principles for medical research involving human subjects. JAMA, 310(20), 2191-2194. doi: 10.1001/jama.2013.281053.
  28. Xiaolu, X. (2023). Diagnostics of the formation of interpretation skills of arts faculty students in the process vocal and choir education. Innovative Solution in Modern Science, 2(57). doi: 10.26886/2414-634X.2(57)2023.6.
  29. Yin, W. (2024). Innovations and practical exploration of vocal music teaching models in vocational colleges. Journal of Modern Educational Theory and Practice, 1(2). doi: 10.70767/jmetp.v1i2.358.
  30. Zhou, L. (2023). Cultivation of artistic expression in college music and vocal music teaching. Art and Performance Letters, 4(12), 43-49. doi: 10.23977/artpl.2023.041208.
  31. Zhou, Z. (2023). Innovative learning environments for choral conducting education. Education and Information Technologies, 28(7), 7827-7843. doi: 10.1007/s10639-022-11503-9.

https://doi.org/10.33989/2524-2474.2026.1.66