Взято з Том 29, № 1, 2026
Сторінки 37 -48
Отримано 19.11.2025
Доопрацьовано 02.04.2026
Прийнято 05.05.2026
Опубліковано 28.05.2026
Взято з Том 29, № 1, 2026
Сторінки 37 -48
Анотація
Метою дослідження було визначення ефективності комплексу педагогічних методів для зменшення м’язової напруги у студентів-вокалістів на початковому етапі навчання. Методологія передбачала квазіекспериментальний дизайн з попереднім та підсумковим тестуванням, що реалізовувався протягом 12 тижнів навчального семестру. Було використано поєднання теоретичного узагальнення підходів до природи м’язової напруги та емпіричного тестування впливу педагогічного комплексу на вибірці з 48 студентів, розділених на експериментальну та контрольну групи. Результати показали, що на початковому етапі переважали середній та високий рівні м’язової напруги, переважно в області шиї, плечового пояса та нижньої щелепи. Протягом 12-тижневого формувального етапу в експериментальній групі спостерігалося зниження загального індексу напруги з 2,1 до 1,2 бала. Найбільш виражені зміни стосувалися показників дихання та фонеції: підняття плечей під час вдиху зменшилося на 41 % порівняно з 12 % у контрольній групі, напруга щелепи – на 36 % порівняно з 10 %, а напруга шиї – на 33 % порівняно з 9 %. Студенти експериментальної групи також самостійно коригували положення тіла та дихання у 64 % випадків, тоді як у контрольній групі цей показник не перевищував 27 %. Рівень суб’єктивної напруженості знизився з 6,8 до 3,9 балів в експериментальній групі та лише з 6,8 до 6,1 балів у контрольній групі, тоді як розбіжність між самооцінкою та експертною оцінкою зменшилася з 1,2 до 0,4 балів. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання обґрунтованого комплексу методів для систематичного формування голосово-тілесної координації та розвитку навичок саморегуляції у студентів
Ключові слова:
дихальна координація; фонація; артикуляція; звукоутворення; тілесна свідомість; саморегуляція