Отримано 30.08.2023
Доопрацьовано 04.11.2023
Прийнято 24.12.2023
Взято з Том 26, № 2, 2023
Сторінки -
Анотація
У статті обґрунтовано доцільність застосування біографічного підходу до вивчення педагогічної особистості видатного історика, краєзнавця, педагога, діяча освіти і науки Василя Лобуреця (1930-2006). На основі аналізу праць зарубіжних (Ерік Еріксон, К. Райт Міллс, Карло Гінзбург, Рональд А. Джер, Вільям Х. МакНілл, Антоніна Клосовська) та українських (Г. Бєлан, Н. Дічек, М. Лещенко, Н. Лісовська-Мускеєва, М. Сидоров, О. Сухомлинська) дослідників у статті розкрито особливості використання біографічного підходу, джерела та методи вивчення творчої біографії вченого. Доведено, що наприкінці ХХ століття біографічний підхід набув поширення не лише в психології та соціології, а й у літературознавстві, історичній, історико-педагогічній галузях. У результаті цих трансформацій виникла окрема наукова галузь - біографістика, об'єктом вивчення якої стала видатна особистість у контексті її різноманітних зв'язків із соціумом. У статті обґрунтовується думка про те, що біографістика як окрема наукова галузь набула міждисциплінарного статусу і базується на методології гуманітарних наук (соціології, філософії, психології, історії, літературознавства, історії педагогіки тощо). Використання біографічного підходу дає змогу глибше зрозуміти контекст проблеми. Вивчаючи окремі біографії, історики освіти можуть глибше зрозуміти соціальний, політичний та культурний контексти певної історичної епохи. На формування наукових ідей та особистого досвіду значною мірою впливають значні історичні сили, тому вивчення біографій може допомогти розкрити культурні та соціальні зв'язки між освітніми дефініціями. Використання біографічного підходу створює цілісний погляд на науку, що поєднує інтелектуальні, професійні та особистісні аспекти наукових досягнень, а також забезпечує фундаментальний і критичний аналіз освітньої сфери. Біографічний підхід є універсальним інструментом вивчення педагогічної особистості Василя Лобурця. На основі біографічних досліджень соціально-педагогічна дійсність вивчається в хронологічному та культурному аспектах
Ключові слова:
Василь Лобурець; біографічний підхід; біографія; дослідження; особистість; науково-педагогічна діяльність; педагогічні ідеї[1] Belan, H. (2013). The biographical method in historical-pedagogical science: Leading trends of formation. Pedagogical Discourse, 15, 50-54.
[2] Dichek, N. (n.d.). The biographical method as a tool of multicultural dialogue. Retrieved from http://lib.iitta.gov.ua/704483/1/cтарБіографічний%20метод.pdf.
[3] Giere, R. (1988). Explaining science. Chicago: Chicago University Press.
[4] Ginzburg, C. (2001). The truth of history. Berlin: Wagenbach.
[5] Hamilton, N. (2007). Biography: A brief history. Cambridge, MA, & London, England: Harvard University Press.
[6] Kłoskowska, A. (1981). Sociology of culture. Warszawa: PWN.
[7] Leshchenko, M. (n.d.). Value guidelines of Randy Pausch’s life realities (1960-2008): Biographical study. Retrieved from http://lib.iitta.gov.ua/1119/1/586-1875-1-PB_copy.pdf.
[8] Lisovska-Muskeeva, N., & Sydorov, M. (2013). The cognitive potential of the biographical method. Sociological Studies, 2, 5459.
[9] McNeill, W.H. (1995). Keeping together in time: Dance and drill in human history. Cambridge: Harvard University Press.
[10] Mills, C. W. (1959). The Sociological imagination. New York: Oxford University Press.