Отримано 30.08.2022
Доопрацьовано 05.11.2022
Прийнято 26.12.2022
Взято з Том 25, № 2, 2022
Сторінки 106 -113
Анотація
У статті з урахуванням результатів методолого-теоретичного обґрунтування наукових основ фахової підготовки проведено системний аналіз даних констатувальної експериментальної роботи з дослідження аксіологічних засад освітнього процесу для розроблення цільового й технологічного блоків контекстно-професійної моделі підготовки майбутніх магістрів (культурологів, істориків, релігієзнавців, філологів, філософів). До завдань констатувального дослідження віднесено: 1) з’ясувати, як респонденти розуміють сутність системи підготовки магістрів на аксіологічних засадах; 2) виявити та систематизувати провідні, на думку магістрантів, групи цінностей і ціннісних установок; 3) визначити можливі варіанти перспективного вдосконалення змісту, технологій і методів підготовки фахівців на аксіологічних засадах. Методи констатувального дослідження: анкетування (частотний аналіз відповідей); контент-аналіз ЕСЕ; експертні оцінки; комп’ютерне квантифікування; спостереження; кількісне та якісне відображення даних; ранжування; поетапна статистична обробка. На підставі теоретичного пошуку, експериментального обстеження та узагальнення матеріалів у перспективі дослідження визначено розроблення аксіологічних засад контекстно-професійної моделі підготовки майбутніх магістрів гуманітарної галузі; проаналізовано, що освітнє середовище підготовки має бути засноване на принципах аксіології та відкритого навчання: опори на інформаційні технології; проєктування сучасного змісту освіти; розроблення інноваційних методик формування й розвитку ціннісного компоненту професійних компетентностей; вирішення завдань вимірювання якості освіти; зміни т радиційної р олі в икладача я к т ранслятора з нань і о своєння н им р олі наставника, старшого колеги, консультанта, наукового керівника
Ключові слова:
аксіологічні засади; університетська освіта; гуманітарна галузь; підготовка магістрів; професійна аксіосфера; констатувальний експеримент; методи діагностики[1] Hogenraad R. (2003). Force and Influence in content analysis: The production of new social knowledge. Quality and Quantity, 37(3), 221-238.
[2] Ignenkamp, K. (1991). Pedagogical diagnostics. Moscow: Pedagogika.
[3] Kaidanovska, O. (2015). Theoretical and methodological foundations of fine arts training of architects in higher education institutions. Kyiv: National Pedagogical Dragomanov University.
[4] Kosteva Y.I. (2014). Development of humanistic values of students of natural sciences in higher pedagogical educational institutions (second half of the XX - beginning of the XXI century). Yalta: Republican Higher Educational Institution “Crimean Humanitarian University”.
[5] Kravchenko, L.M. (1996). Professional diagnostics in the system of postgraduate teacher training. Kyiv.
[6] Kyveryalg, A.A. (1980). Research methods in professional pedagogy. Tallinn: Valgus.
[7] Polatayko, O.M. (2014). Art education in the dimensions of modernity: problems of theory and practice: a collective monograph. Dnipro.
[8] Tunik, E.E. (2002). Psychodiagnostics of creative thinking. Creative tests. St. Petersburg: Didactika Plus.
[9] Vynnychuk, R. (2019). The axiological dimension of professional training of masters in the humanities: Methodology, theory, practice: Monograph. Poltava: V. G. Korolenko Poltava National Pedagogical University.
[10] Weber, R.P. (1990). Basic content analysis. Newbury Park: SAGE Publications.