Отримано 14.01.2023
Доопрацьовано 16.03.2023
Прийнято 25.05.2023
Взято з Том 26, № 1, 2023
Сторінки 155 -161
Анотація
У статті на основі методолого-теоретичного аналізу наукових праць розкрито сутність і значення особистісної флексибільності викладача вищої школи як інваріанту його професійної компетеності. Установлено, що особистісну флексибільність викладача вищої школи доцільно розглядати як ментальну (розумову) здібність та одночасно властивість когнітивних процесів, яка характеризує спроможність до переосмислення концептуальної картини світу на основі отримання нової інформації; уміння відмовитися від неефективних засобів взаємодії, прийомів мислення, способів поведінки й виробити власні, або прийняти нові, креативні підходи до здійснення професійної діяльності. Визначено умови становлення і розвитку особистісної флексибільності викладача вищої школи як показника його педагогічного професіоналізму: удосконалення фахово-педагогічної компетентності шляхом самостимулювання систематичної науково-методичної інтелектуально-пошукової пізнавальної діяльності, участі у різних формах підвищення професійної кваліфікації, осмислення й використання педагогічних інновацій у професійній підготовці фахівців; поглиблення і розширення світоглядної ерудиції на основі формування світоглядних узагальнень, що утворюють інформаційну базу поглядів викладача на загальнонаукову картину світу, типи матеріальних і духовних систем, закони функціонування й розвитку природи та суспільства, сутність людського буття; саморефлексія внутрішньо-особистісних психічних процесів: комунікативна поведінка, мотивація готовності до нових умов життєдіяльності, виявлення позитивних особистісних характеристик у взаємодії, сприйняття і контроль складних професійних і життєвих ситуацій, здатність до генерації альтернативних варіантів рішень
Ключові слова:
викладач вищої школи; професійна компетентність викладача вищої школи; флексибільність; умови становлення і розвитку особистісної флексибільності викладача вищої школи; педагогічний професіоналізм[1] Bocheluk, V.Y., & Cherepekhina, O.A. (2007). Psychology of sport: A textbook. Kyiv : Centre for Educational Literature.
[2] Fedorova, Y.V. (2013). Stress and its role in the student's educational activity. Problems of modern pedagogical education. Pedagogy and Psychology, 39(4), 290-294.
[3] Fomenko, K.I., & Kuznetsov, O.I. (2014). Attributive features of students' sensitivity to stressful situations in educational activities. Scientific Bulletin of Mykolaiv State University named after V. O. Sukhomlynskyi. Series: Psychological Sciences, 2(12), 178-183.
[4] Kurdybakha, O.M. (2020). Psychological training of athletes in sports activities. Habitus, 18(2), 72-76.
[5] Petrovska, T., & Arnautova, L. (2018). Theoretical and methodological foundations of studying the problem of overcoming stress by athletes with the help of coping strategies. Scientific Journal of the Drahomanov National Pedagogical University, 3(97), 81-86.
[6] Sergienko, L.P. (2008). Workshop on the psychology of sport. Kharkiv: OVS.
[7] Shynkaruk, O., Lysenko, O., & Fedorchuk, S. (2017). Stress and its impact on the competitive and training activities of athletes. Physical Culture, Sport and Health of the Nation, 3(22), 469-476.