Отримано 02.02.2022
Доопрацьовано 03.04.2023
Прийнято 25.05.2023
Взято з Том 26, № 1, 2023
Сторінки 111 -116
Анотація
У статті наведено характеристику критеріїв, показників і рівнів сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців із фізичної терапії й ерготерапії у процесі професійної підготовки у сучасному ЗВО. Запропоновано низку критеріїв, серед яких: особистісно-мотиваційний, когнітивний, інтеграційно-змістовий, інформаційно-комунікативний, операційно-діяльнісний, здоров’язберігальний і професійно-рефлексивний. Для кожного критерію виокремлено низку показників та рівнів (елементарний, базовий, достатній і творчий) сформованості природничо-наукової компетентності майбутніх фахівців. Особистісно-мотиваційний критерій оцінює сформованість мотивів вивчення природничо-наукових дисциплін, ставлення до них, наявність мотиваційної установки на професійну реабілітаційну діяльність. Інтеграційно-змістовий критерій спрямований на оцінювання ступеня володіння міжпредметними і транспредметними знаннями в галузі природничо-наукових дисциплін, а також сформованості інтегральних знань про сутність і зміст професійної природничо-наукової діяльності майбутнього фахівця з фізичної терапії й ерготерапії. Операційно-діяльнісний критерій характеризують такі показники, як сформованість умінь і навичок виконання професійних завдань з використанням природничо-наукових знань та здатність до самоосвіти. Інформаційно-комунікативний критерій передбачає оволодіння методами отримання інформації відповідно до гіпотез, розвиток уміння розробляти й використовувати сучасні апаратно-програмні засоби в процесі виконання професійних функцій, створювати масиви емпіричних даних, опрацьовувати різноманітні інформаційні джерела, а також здатність працювати з респондентами і співпрацювати з колегами, здійснюючи професійну діяльність. Здоров’язберігальний критерій застосовується з метою оцінки спрямованості професійної діяльності майбутнього фахівця на дотримання здорового способу життя, збереження й відновлення здоров’я інших людей, наявного рівня володіння здобувачем освіти технологіями здоров’язбереження і формування здоров’язберігального професійного середовища. Професійно-рефлексивний критерій дає змогу оцінити здатність майбутніх фахівців усвідомлювати й визначати рівень та результативність власної природничо-наукової підготовки, здатність до саморегуляції, саморозвитку і самовдосконалення, вміння свідомо контролювати результати своєї діяльності, визначати рівень власного розвитку й динаміку особистісного зростання
Ключові слова:
майбутній фахівець з фізичної терапії та ерготерапії; природничо-наукова підготовка; природничо-наукова компетентність; критерії сформованості; показники сформованості; рівні сформованості[1] Biletska, H. (2014). Natural science training of future ecologists: The essence and state of the problem in pedagogical research. Higher Education of Ukraine, 1, 60-65.
[2] Bilyk, V.G. (2017). Conceptual and terminological aspect of natural science training of future psychologists in higher education institutions. Scientific Notes of the National Pedagogical Dragomanov University. Series: Pedagogical sciences: Collection of scientific articles. Kyiv: Drahomanov National Pedagogical University, 135, 13-21.
[3] Drobin, A.A. (2020). Technology of selection of structural elements of knowledge of the cognitive component of natural science competence. Pedagogy of Creative Personality Formation in Higher and Secondary Schools, 72(1), 116-119.
[4] Makarenko ,V.I. (2017). Specificity of organisation of the process of natural science training of future doctors. Image of the Modern Teacher, 1(170), 29-32.
[5] Naumenko, S.O. (2017)Natural science competence as an object of monitoring the quality of general secondary education. Pedagogical Education: Theory and Practice, 1(22), 310-319.
[6] Paikush, M.A. (2018). Natural science component in the context of forming a holistic system of knowledge of the future doctor. Pedagogy of Forming a Creative Personality in Higher and Secondary Schools, 438-447.
[7] Rybalko, L.M. (2012). Modern approaches to solving the problem of integrating the content of natural science education. Pedagogical Sciences: Theory, History, Innovative Technologies, 5(23), 105-110.
[8] Tkachenko, I.A. (2013). Relevance of natural science disciplines in the integration context of the competence paradigm of education. Collection of scientific works of Kamianets-Podilskyi State University. Pedagogical series. Kamianets-Podilskyi: Kamianets-Podilskyi Ivan Ohienko National University, 19, 57-60.