Стаття

Отримано 25.12.2024

Доопрацьовано 20.04.2025

Прийнято 29.05.2025

Взято з Том 28, № 1, 2025

Сторінки 33 -45

Demus, Y., Kornosenko, O., & Fazan, V. (2025). Preparing future physical education teachers for inclusive education in secondary education institutions. Pedagogical Sciences, 28(1), 33-45. https://doi.org/10.33989/2524-2474.2025.1.33

Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти

Яна Демус Оксана Корносенко Василь Фазан

Актуальність теми зумовлена зростанням суспільного запиту на інклюзивну освіту, наявністю відповідного законодавчого підґрунтя та динамічними змінами в освітній системі. Мета дослідження полягала в розробці, науковому обґрунтуванні та експериментальному підтвердженні ефективності авторської моделі підготовки майбутніх фахівців фізичної культури до роботи в умовах інклюзії. Для досягнення мети дослідження було застосовано комплекс теоретичних методів: аналіз та синтез фахової літератури, зокрема з: корекційної та спеціальної педагогіки, методики фізичного виховання, педагогіки вищої школи тощо; логічний та системний аналіз; порівняння; класифікація; моделювання. До емпіричних методів належали: педагогічне спостереження, анкетування, педагогічний експеримент. Проведенням експерименту підтверджено ефективність авторської моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до інклюзивного навчання у синергетичній єдності трьох блоків: концептуальноцільового, операційно-змістового та контрольно-результативного і педагогічних умов: формування позитивної мотивації до професійної діяльності та психолого-педагогічна підтримка студентів; розробка та впровадження спеціально орієнтованого змісту навчання, що вимагає інтеграцію в освітній процес професійно-орієнтованих дисциплін, зокрема «Спеціальна педагогіка у фізичному вихованні» та «Інклюзивне фізичне виховання школярів»; розвиток практичних навичок через виробничу педагогічну практику. Упровадження моделі дало такі кількісні результати: в експериментальній групі спостерігався значний приріст студентів із високим (+12,5 %) та достатнім (+25,7 %) рівнями готовності, тоді як кількість здобувачів із середнім (-6,6  %) і низьким (-32  %) рівнями суттєво зменшилася. Це значно перевищує показники контрольної групи, де зростання високого та достатнього рівнів становило лише 4,3 % та 16,6 % відповідно, а зниження середнього та низького – 2,2 % та 23,1 %. Розроблені навчально-методичні матеріали та наукові засади можуть бути використані науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти для підготовки майбутніх учителів фізичної культури до роботи в умовах інклюзії

професійна підготовка; фахівці фізичної культури; інклюзивна освіта;освітні заклади; учні з особливими освітніми потребами; модель підготовки
  1. Aloka, J.O., & Mamogobo, A. (2025). Teacher-related challenges experienced in the implementation of inclusive education in one selected mainstream school in South Africa. International Journal of Social Sciences & Educational Studies, 12(1), 100-111. doi: 10.23918/ijsses.v12i1p100.
  2. American Psychological Association. (2010). Ethical principles of psychologists and code of conduct. Retrieved from https://www.apa.org/ethics/code.
  3. Babenko, A.L. (2008). The problem of integration in the theory and practice of training future physical education teachers. Bulletin of Cherkasy University. Series Pedagogical Sciences, 131, 9-13.
  4. Babych, V.I. (2010). Model of forming a health culture in students in modern school education conditions. Scientific Bulletin of Donbass, 1.
  5. Bezzlyudna, N.V., & Dudnyk, N.V. (2023). Features of preparing future primary school teachers for implementing inclusive education in distance learning conditions. Academic Visions, 20, 1-12. doi: 10.5281/zenodo.8143231.
  6. Boscardin, M.L. (2005). The administrative role in transforming secondary schools to support inclusive evidencebased practices. American Secondary Education, 33(3), 21-32.
  7. Chernichenko, L.A. (2017). Methodological foundations of preparing future speech therapists for innovative activities in the context of inclusive preschool education. Collection of Scientific Works of the Khmelnytskyi Institute of Social Technologies of the University “Ukraine”, 14, 57-62.
  8. Demchenko, I., Bilan, V., & Friauf, N. (2021). Specific features of psychological and pedagogical advisory support for parents of children with special educational needs in inclusive educational space. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 9(4), 20-31. doi: 10.31548/hspedagog2021.04.020.
  9. Demus, Yu.V. (2023). Pedagogical conditions for preparing bachelors of physical education for inclusive education with students in general secondary education institutions. In The role of physical culture and sports in preserving and strengthening the gene pool of the nation (pp. 28-31). Poltava: Simon.
  10. Ewe, L.P., Dalton, E.M., Bhan, S., Gronseth, S.L., & Dahlberg, G. (2023). Inclusive education and UDL professional development for teachers in Sweden and India. In K. Koreeda, M. Tsuge, S. Ikuta, E. Dalton & L. Ewe (Eds.), Developing inclusive environments in education: Global practices and curricula (pp. 14-33). Hershey, PA: IGI Global.
  11. Hopkins, S., O’Donovan, R., Subban, P., & Round, P. (2023). Preparing preservice teachers for working with students with intellectual disability: Evaluating the impact of supplementary fieldwork experiences. International Journal of Inclusive Education, 28(14), 3518-3532. doi: 10.1080/13603116.2023.2221257.
  12. Jardinez, M.J., & Natividad, L.R. (2024). The advantages and challenges of inclusive education: Striving for equity in the classroom. International Journal of Education, 12(2), 57-65. doi: 10.34293/education.v12i2.7182.
  13. Kolupaieva, A.A., Danilavichiute, E.A., & Lytovchenko, S.V. (2012). Professional collaboration in an inclusive educational institution. Kyiv: VG “A.S.K.”.
  14. Llanes, A.B., & Llanes, M.C.L. (2023). Improving the ability of teachers to address the special educational needs of students through a capacity-building program. International Education Forum, 1(2),46-58. doi: 10.26689/ief.v1i2.5705.
  15. Lyubarets V., Vasilyeva G., & Veriovkina, Zh. (2021). Differentiated approach in inclusive education. Education of Persons with Special Needs: Ways of Development, 1(13), 151-156.
  16. Naida, Y.M. (2014). Standards of a community-active school: Social inclusion. Kyiv: Pleiady.
  17. Sofii, N.Z. (2007). Conceptual aspects of inclusive education. In A.A. Kolupaieva, Y.M. Naida, & N.Z. Sofii. (Eds.), Inclusive school: Features of organisation and management (pp. 5-25). Kyiv.
  18. Stambekova, H., Zhumabayeva, A., Elmira, U., Karas, K., Nurzhamal, A., & Ryskulova, A. (2021). Training of future primary teachers for innovation in the context of the updated content of education. World Journal on Educational Technology: Current Issues, 13(4), 967-979. doi: 10.18844/wjet.v13i4.6284.
  19. Steinert, C., & Jurkowski, S. (2023). Preparing student teachers for inclusive classes: The effects of co-teaching in higher education on students’ knowledge and attitudes about inclusion. International Journal of Inclusive Education, 28(14), 3392-3407. doi: 10.1080/13603116.2023.2274113.
  20. Sushchenko, L.P. (2003). Theoretical and methodological principles of professional training of future specialists in physical education and sports in higher educational institutions (Doctoral dissertation, Institute of Pedagogy and Psychology of Vocational Education of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine).
  21. Tsirantonaki, S., & Vlachou, A. (2025). School principals’ attitudes towards inclusive education: Systematic review. International Journal of Inclusive Education, 29(9), 1-18. doi: 10.1080/13603116.2025.2541276. 

https://doi.org/10.33989/2524-2474.2025.1.33